Україна має запасний план, щоб отримати гроші від заморожених активів РФ, – Reuters

США та Євросоюз неохоче вирішують питання конфіскації 300 мільярдів доларів заморожених резервів російського центробанку. Однак є запасний план, який передбачає, що Київ може зібрати гроші, продаючи облігації, забезпечені майбутніми позовами про відшкодування збитків від війни, пише Reuters.

Зазначається, що зусилля щодо конфіскації заморожених російських активів просуваються повільно. Юристи сперечаються, чи буде конфіскація законною. Політики вивчають таку можливість, але сумніваються, чи буде це розумно.

"Випуск "репараційних облігацій" міг би обійти ці проблеми. Україна продавала б цінні папери, які виплачувалися б тільки тоді, коли вона отримувала б репарації від Росії за шкоду, заподіяну війною. Відсоткові платежі також можуть бути відстрочені і виплачуватися лише тоді, коли Київ отримає компенсацію", – пишуть журналісти.

За їхніми словами, власники облігацій не матимуть договірних прав на заморожені резерви Кремля. Але з огляду на те, що Росія навряд чи заплатить добровільно, ці активи були б найбільш вірогідним джерелом готівки для відшкодування збитків.

В статті відзначається, що на резерви нараховуються відсотки, тому їх можна використати для виплати як основної суми боргу, так і купонів за облігаціями. Це відрізняється від конфіскації, оскільки активи можна було б передати лише у випадку, коли буде легітимно встановлено, що Україні були завдані збитки.

"Україна мала б правдоподібний спосіб стягнення будь-яких присуджених збитків у межах вартості золотовалютних резервів. Таким чином, вона могла б випустити репараційні облігації на суму до 300 мільярдів доларів. Але вона отримає хоч щось подібне до цієї суми, лише якщо США, уряди країн ЄС та інші союзники будуть готові купити цінні папери", – йдеться в публікації.

Також зазначається, репараційні облігації могли б вирішити проблему з термінами отримання коштів. Одне із заперечень проти цієї ідеї полягає в тому, що інвестори вимагатимуть значного дисконту, тому що облігації будуть ризикованими. Таким чином, Київ не отримає нічого схожого на всі 300 мільярдів доларів.

"Ось чому ідеальними якірними інвесторами були б західні уряди. Їм є що втрачати, якщо Україна не зможе стримати наступ Росії. Вони також мають хороші можливості для зменшення ризиків, пов'язаних з облігаціями", – підкреслюють автори статті.

За словами головного економіста PGIM Fixed Income Даліпа Сінгха, якщо західні уряди не захочуть купувати всі репараційні облігації, Україна могла б розділити їх на кілька траншів. Уряд міг би викупити найбільш ризиковані транші, залишивши звичайним інвесторам найменш ризиковані. Це зменшить дисконт, з яким Україна буде продавати облігації.

"Репараційні облігації – не єдина інноваційна ідея щодо того, як отримати гроші для Києва зараз. Але вони не покладаються на конфіскацію активів Москви, яка лежить в основі багатьох інших пропозицій. Якщо союзники України не можуть виписати більше мега-чеків, облігації можуть стати хорошим запасним планом", – пише Reuters.